Translated from the Ukrainian by Oles Kovalenko and Vasil Baryshev It wouldn't be inaccurate to say that it is the story-writers who actually introduce kids to the world they live in... Using words, they paint a bizarre yet convincing pattern of the essential human values Love, Beauty, Honesty, Courage as opposed to Hatred, Uglyness, Meanness, Cowardice... This is a massive, wide-ranging collection of tales full of action, ferocious energy and imagination offered by leading Ukrainian authors of several generations. .j Rocking with laughter and dissolving in tears, praising the good and grappling with the evil — these entertaining and brilliantly plotted mysteries have it all!
Жив десь король, який мав три дочки. Коли вони виросли, батько надумав видати їх заміж. Але не хотів накидати їм своєї волі, а, навпаки, зробив так, щоб вони кожна сама вибрала собі друга для життя, як підкаже їй власне серце й розум. Для цього він влаштував велике гуляння, на яке запросив юнаків з усього королівства. На гуляння прийшло й приїхало кілька тисяч молодців, і кожен сподівався, що якась із королевих дочок його обере собі за судженого. Але королівни були ще молоді, і їм не спішилося заміж, тому вони відмов-ли кожному юнакові, який підходив до них, і не танцювали, а тільки ;іли й слухали музик, які грали веселих пісень. Між юнаками, що того дня зібралися в королівському замку, був і -півник з-під Лихої гори. Він теж мав надію, що стане королівським зятем. Але королівни, як і всім, відмовили йому. Це його дуже образило, с він вирішив помститися. Дістав з-під поли сюртука чарівну паличку, і І-ого тільки торкався нею, той одразу кам'янів. У королівському замку
(Македонська народна казка) Оув цар і мав сина, якого треба було женити. Щоб він міг вибрати собі наречену, цар звелів збудувати недалеко від палацу басейн, наповнити його шербетом — прохолодним запашним узваром із персиків, родзинок та груш — і оголосити, хай жінки та дівчата приходять і беруть його. Не треба було двічі гукати їх. І молоді, і старі скоріше прихопили коновки, дзбани та глечики й поспішили до басейну. А неподалік сидів царевич і приглядався до дівчат, але жодна йому не припала до серця. Він аж занудьгував. Коли це бачить: одна стара жінка набрала шербету в коновку, потім ще принесла глечик та чашку, а далі стала черпати шербет у яєчні шкаралупки і ставити їх на землі. Царевича розсмішила така жінчина пожадливість, і він жбурнув у шкаралупки золоте яблуко, яке мав подарувати обраній дівчині, та й розбив одну.
(Сербська народна казка) Жив собі чоловік та мав сина Милоша, вола Дивоню й дружину. Але дружина та не була Милошеві рідною матір'ю і так ненавиділа свого пасинка, що дивитися на нього не могла, часто й їсти йому не давала. А Милош доглядав Дивоню: чистив, годував його, виганяв пасти. Одного разу хлопець шкребе вола й плаче — сльози, мов горошини, котяться в нього по щоках. Дивоня подивився-подивився на нього й питає, що з ним трапилося, яке лихо його спіткало. А Милош і каже: — Ось уже два дні, як мачуха нічого їсти мені не дає. Хоч би крих¬ ту яку! Я так зголоднів, що, здається, помру. Дивоня на це йому й каже: — Не впадай у відчай, хлопче, усе буде гаразд! Тільки про те, що я тобі розповім, нікому ні слова. Відкрути правий ріг у мене, дістань із нього скатерку й розстели — на ній з'явиться все, чого забажаєш. А коли наїсися досхочу, згорни скатерку, заховай назад у ріг і ріг закрути на місце. Так можеш робити щоразу, коли будеш голодний.
(Боснійська народна казка) Борсук і лисиця домовилися разом ходити на полювання та допомагати одне одному в біді. Лисиця запитала в борсука: — Скільки ти знаєш хитрощів, борсуче? Борсук відповів: — Я знаю троє хитрощів. А ти скільки, лисице? — А я — сімдесят сім,— гордо сказала лисиця. Отак домовившись, пішли вони вдвох шукати поживи. Ішли і натра¬пили на шматок м'яса, прив'язаний до пастки,— зрозуміла річ, для прина¬ди. Подивилися вони на нього з одного, з другого боку. І смачно ж так пахне, і в пастку потрапити не хочеться. Та голод зробив своє: почали вони обережно підступатися до ласого шматка. То лисиця скубне, то бор¬сук. Але як не остерігалися, лисиця таки попалась у залізні зуби. — Борсученьку, братику,—стала благати вона,—рятуй мене! Борсук задумався на хвилинку та й каже: — Знаєш, лисичко, як зроби. Коли прийде ловець, ти ні лапою не
Словенська народна казка Мишка Побігайка підмітала хату і здибала в смітті гріш. За нього купила собі горнятко. Увечері залізла в нього й лягла спати. А надворі було дуже холодно, заморозок упав на землю. І раптом серед ночі Мишка Побігайка збудилася: хтось настирливо стукав у двері її хатинки. — Хто там? — запитала Мишка Побігайка. — Це я, лисиця,— почувся знадвору тонкий жалібний голосок.— Ох, Мишко Побіганко, уклінно прошу тебе, впусти мене до своєї хатинки, бо тут розгулялась буря й притискає мороз. Замерзну, якщо не візьмеш мене до себе! Але Мишка Побігайка не поспішала відчиняти дверей. — А що ти вмієш робити? — запитала вона. — Я кравчиня,— відповіла лисиця. Мишка Побігайка впустила лисицю до горнятка, і вони лягли спати. Ще не встигли на другий бік перевернутися, як знову хтось загримкотів У двері. — Хто там? — запитала Мишка Побігайка.
Песня "Как Челинтано" кавер версия от Сландо
Квартиры посуточно Донецк
Песня "Держи" кавер версия, клип (cover) Дима Билан
Как научиться играть на гитаре
Песня "Минуэт"
