Translated from the Ukrainian by Oles Kovalenko and Vasil Baryshev It wouldn't be inaccurate to say that it is the story-writers who actually introduce kids to the world they live in... Using words, they paint a bizarre yet convincing pattern of the essential human values Love, Beauty, Honesty, Courage as opposed to Hatred, Uglyness, Meanness, Cowardice... This is a massive, wide-ranging collection of tales full of action, ferocious energy and imagination offered by leading Ukrainian authors of several generations. .j Rocking with laughter and dissolving in tears, praising the good and grappling with the evil — these entertaining and brilliantly plotted mysteries have it all!
Борсук і лисиця домовилися разом ходити на полювання та допомагати одне одному в біді. Лисиця запитала в борсука: — Скільки ти знаєш хитрощів, борсуче? Борсук відповів: — Я знаю троє хитрощів. А ти скільки, лисице? — А я — сімдесят сім,— гордо сказала лисиця. Отак домовившись, пішли вони вдвох шукати поживи. Ішли і натра¬пили на шматок м'яса, прив'язаний до пастки,— зрозуміла річ, для прина¬ди. Подивилися вони на нього з одного, з другого боку. І смачно ж так пахне, і в пастку потрапити не хочеться. Та голод зробив своє: почали вони обережно підступатися до ласого шматка. То лисиця скубне, то борсук. Але як не остерігалися, лисиця таки попалась у залізні зуби. — Борсученьку, братику,—стала благати вона,—рятуй мене! Борсук задумався на хвилинку та й каже: — Знаєш, лисичко, як зроби. Коли прийде ловець, ти ні лапою не поворуши, ні хвостом не махни, ні оком не кліпни. Ловець подумає, що ти мертва, покладе рушницю на землю й розімкне пастку, а ти тоді й утікай щодуху. Лисиця так і зробила. Вранці ловець пішов оглядати розставлені пастки. Ще здалеку лисиця помітила його і вдала, ніби мертва. Ловець підійшов до неї, поторсав — не ворушиться. Тоді безпечно поклав він рушницю на землю, розімкнув пастку, кинув лисицю назад себе й заходився знову прив'язувати м'ясо для принади. А лисиця тим часом як не схопиться і в ноги — ловець тільки руками об поли вдарився. Жаль було йому, що таку здобич випустив. Знову зустрілися лисиця з борсуком. Лисиця й каже йому сміючись: — Ой, як же ловко ми одурили його! — Таж так! — відповів борсук. Пішли вони далі. Ішли і знову натрапили на шматок м'яса, прив'язаний до пастки. Тепер ще більше остерігалися, але все-таки й цього разу попалась лисиця в пастку. — Лишенько мені,— забідкалася вона.—Доведеться з білим світом попрощатися, зі своєю шубою розлучитися. Але борсук подумав хвилинку та й каже: — Не побивайся, лисичко. Ти знаєш сімдесят сім хитрощів, і я ще двоє знаю. Щось придумаємо. — Борсученьку, братику,—стала благати лисиця,—кажи скоріше, як мені врятуватися. — Знаєш що, лисичко,—каже їй борсук,—як прийде ловець, ти лащся йому коло ніг, підстрибуй та скавучи весело — він і подумає, що ти приручена, то й не вбиватиме тебе. А коли він розімкне пастку, ти тоді й утікай. Уранці ловець пішов оглядати пастки і ще здалеку побачив, що в одну з них спіймалась лисиця. Підходить ближче, а та лисиця хвостом крутить, очима водить за ним та радісно скавучить. Підійшов ловець до неї, а вона треться йому коло ніг. «Приручена»,— подумав чоловік, погладив лисицю по хребті, розімкнув обережно пастку й випустив хитрунку. А лисиця й далі лащиться коло нього і все ніби радіє, доки ловець почав знову настав¬ляти пастку. Тоді вона як дремене — той тільки й бачив її. Знову зустрілися лисиця з борсуком та й пішли разом на полювання. Ішли і натрапили, як і перше, на м'ясо, прив'язане до пастки. Почали обережно поратися коло нього, аж тепер уже борсук не встерігся — попавсь, бідолашний, у залізні зуби. — Що мені робити, лисичко? — питає борсук. — А що собі знаєш, те й роби,—відповіла лисиця. — Як же так? — здивувався борсук.— Адже ми поклялися допомагати одне одному в біді. — Ну то й що? Не я ж попалася. Треба було пильнуватись, а то ловив гав — от тепер і викручуйся. — Таж ти сімдесят сім хитрощів знаєш...— почав борсук. — Якщо знаю, то для себе,— перебила його лисиця.— Ну, прощай, бо мені ніколи тут розбалакувати, треба йти. — Гаразд, іди,— каже їй борсук.— Тільки наостанок хочу тебе про одне попросити: підійди ближче до мене, обнімемося на прощання. Послухала його лисиця, підійшла ближче, а він хап її за шию й не пускає. — Та що ти, борсуче? — злякалася лисиця.— Пусти мене. — Е, ні, лисичко,— відповідає борсук.— Тепер уже вдвох будемо чекати ловця. Уранці прийшов ловець і бачить: борсук тримає лисицю. Він і каже: — Тримай, борсуче-соколе. тримай її міцно! Даю тобі слово ловецьке: випущу тебе на волю. Сказав те ловець, убив лисицю, а борсука випустив.
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск
ПОЛЕЗНЫЕ САЙТЫ
Песня "Как Челинтано" кавер версия от Сландо
Квартиры посуточно Донецк
Песня "Держи" кавер версия, клип (cover) Дима Билан
Как научиться играть на гитаре
Песня "Минуэт"
